Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*011.2 + Ю983.515

Рубрики:

Біологія людини

Увага

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти формування здоров'язберігаючої компетентності. Показано можливості впровадження здоров'язберігаючих технологій в освітньому середовищі вищих медичних навчальних закладів.

Складність патології зумовлює використання різних методів чи їх комбінації для лікування артеріовенозних мальформацій (АВМ). Мета роботи - сучасний погляд на проблему лікування АВМ головного мозку. Проаналізовано літературні дані з лікування АВМ з застосуванням різних методів (емболізації, радіохірургії, мікрохірургії). Вибір того чи іншого методу лікування або застосування їх комбінації має враховувати радикальність виключення, можливі ускладнення у зв'язку з втручаннями, первинні прояви захворювання, та у будь-якому випадку не повинні перевищувати ризик природного перебігу захворювання. Висновки: вибір тактики лікування пацієнтів з АВМ залишається актуальним. Останнім часом перевагу в лікуванні церебральних мальформацій віддають малоінвазивним методикам.

Цель работы - оценить эффективность и безопасность стентирования брахиоцефальных артерий. Обобщен опыт лечения 87 больных со стенотическими поражениями экстракраниальных отделов магистральных артерий головного мозга (МАГМ), находившихся на лечении в Центре эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в период 2003 - 2013 гг. Мужчин было 70 (80,5 %), женщин - 17 (19,5 %). Средний возраст пациентов - 63,4 года. У 64 (73,6 %) пациентов диагностирован критический стеноз одной внутренней сонной артерии (ВСА), у 5 (5,7 %) - одной позвоночной артерии (ПА), у 12 (13,8 %) - сочетанные стенозы обеих ВСА, у 6 (6,9 %) - сочетанные стенозы ВСА и ПА, у 3 (3,4 %) - сочетание церебральных мешотчатых аневризм (МА) с критическими стенозами экстракраниальных отделов МАГМ, у 1 (1,1 %) - стеноз ВСА в сочетании с дуральной артериовенозной мальформацией (АВМ). У 87 пациентов проведено стентирование 99 сонных и 11 позвоночных артерий. "Симптомных" больных было 68 (78,1 %), "бессимптомных" - 19 (21,9 %). У 12 (13,8 %) пациентов выполнена одномоментная ангиопластика со стентированием критических стенозов обеих ВСА, у 6 (6,9 %) - ВСА и ПА, у 2 (2,3 %) - одномоментно с окклюзией МА стентирование ВСА и ПА соответственно, у 1 (1,1 %) - ангиопластика со стентированием ВСА и эмболизация дуральной АВМ, у 1 (1,1 %) - односессионно стентированы ВСА и ПА и окклюзированы две МА бассейна задней циркуляции. В группе "бессимптомных" пациентов каких-либо осложнений не отмечено, в группе "симптомных" имели место 2 летальных исхода и 2 ИИ в бассейне оперированной артерии. Выводы: ангиопластика со стентированием - высокоэффективный, малотравматичный и безопасный метод коррекции стенотических поражений МАГМ.

Мета роботи - вивчити ефективність реконструктивних ендоваскулярних втручань під час лікування аневризм гігантського розміру внутрішньої сонної артерії за допомогою потік-скеровуючих стентів за даними мультицентрових досліджень. Проаналізовано мультицентрові дослідження ефективності потік-скеровуючого стента Pipeline ("trial for FDA approval", "PUFS", "The PED for the Intracranial Treatment of Aneurysms (PITA) trial"), а також деяких доповідей про результати лікування великих та гігантських аневризм за допомогою стента PED. Результати оцінювали на підставі даних соматичного та неврологічного огляду хворого, селективної церебральної ангіографії, комп'ютерної та магнітно-резонансної томографії. Аналіз результатів декількох досліджень ефективності лікування великих та гігантських аневризм з використанням потік-скеровуючого стента Pipeline, в яких взяли участь загалом 226 паціентів, виявив, що 90 % аневризм були розташовані в системах внутрішніх сонних артерій, решта і у басейні вертебральних артерій. У середньому було імплантовано 1,94 PED у розрахунку на одну аневризму. Повної оклюзії аневризм досягнуто у 90 % хворих. Частота ускладнень в середньому становила 5 %, в тому числі смерть, що надало підставу вважати PED ефективним та достатньо безпечним пристроєм для лікування аневризм. Висновки: реконструктивні ендоваскулярні втручання є високоефективними та відносно безпечними під час лікування гігантських аневризм внутрішньої сонної артерії. PED є методом вибору у випадках, коли збереження материнської судини є обов'язковим. Вибір показань до оперативного втручання й оптимальної методики має грунтуватися на результатах оцінки клінічних виявів захворювання, стану колатерального кровотоку та соматичного стану хворого.

Мета роботи - проаналізувати результати періоперативного ведення хворих з артеріовенозними мальформаціями (АВМ) з використанням емболізуючої речовини Onyx. Проаналізовано результати ендоваскулярної емболізації АВМ головного мозку з використанням емболізуючої речовини Onyx у 28 хворих у 2012 - 2013 рр. Усі оперативні втручання проводили під загальною анестезією з керованою вентиляцією легень. У 22 (80 %) хворих застосували інтра- та післяопераційну керовану гіпотензію і протинабрякову терапію. Ускладнення в інтраопераційний період зафіксовано в 2 (8 %) випадках (в 1 - ішемічні, в 1 - геморагічні), без стійкого неврологічного дефіциту в обох випадках, у післяопераційний - у 2 (8 %) випадках (в 1 випадку - набухання головного мозку без стійкого неврологічного дефіциту, в 1 - геморагічні ускладнення через 6 днів після оперативного втручання з летальним наслідком). Висновки: ендоваскулярну емболізацію АВМ з використанням емболізуючої речовини Onyx рекомендовано проводити під загальною анестезією з міорелаксацією та керованою вентиляцією легень. Для запобігання геморагічним ускладненням в інтра- та післяопераційний період необхідно застосовувати медикаментозну керовану артеріальну гіпотензію, для уникнення набряку головного мозку - протинабрякову терапію, у разі ішемічних ускладнень додатково призначають низькомолекулярні гепарини.

Мета - вивчити ефективність ендоваскулярного лікування артеріальних аневризм головного мозку з використанням потікскеровуючих стентів. Проведено лікування 8 хворих з інтракраніальними аневризмами судин мозку. Вік хворих - від 44 до 66 років. Серед пацієнтів переважали жінки (5 (62,5 %)). За локалізацією аневризм розподіл хворих був таким: передня циркуляція - у 7 (87,5 %), задня - в 1 (12,5 %). У 7 (87,5 %) хворих діагностовано мішкоподібну аневризму (МА), в 1 (12,5 %) і фузиформну. Діагноз у більшості випадків установлювали на підставі даних МРТ, показання до проведення оперативного втручання і на підставі даних церебральної ангіографії. В усіх випадках використовували потікскеровуючий стент Pipeline (EV3). Померли 2 хворих. В одному випадку причиною смерті було гостре порушення мозкового кровотоку за змішаним типом, яке виникло через 2 год після оперативного втручання. В другому випадку летальний наслідок не був пов'язаний з ходом хірургічного втручання та первинним захворюванням. У решти пацієнтів відзначено повний регрес неврологічної симптоматики за модифікованою шкалою Ранкіна: у 4 (50,0 %) - 1 бал, у 2 (25,0 %) пацієнтів - 2 бали. Висновок: реконструктивне ендоваскулярне лікування гігантських артеріальних аневризм та аневризм великих розмірів з використанням PED надало хороші клінічні та ангіографічні результати з прийнятними ризиками, що має важливе значення з огляду на високу захворюваність і смертність, пов'язану з цією патологією.

Блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся блистерных артериальных аневризм с применением телескопической техники (развертывание двух или 3-х протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или 2-х поток-перенаправляющих стентов. Представлен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.

Наведено клінічний випадок тривалого спостереження та ендоваскулярного лікування пацієнта 33 років з артеріо-венозною мальформацією грудного та поперекового відділу спинного мозку. У результаті проведеного оперативного втручання досягнуто тотального виключення мальформації за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано динаміку неврологічних симптомів до і після ендоваскулярного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р674.15-5

Рубрики:

Хвороби зорового нерва

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - проаналізувати можливість, доцільність та ефективність застосування різних методів нейровізуалізації щодо виявлення артеріальних аневризм головного мозку і післяопераційного динамічного спостереження. Проаналізовано ефективність використання різних методів нейровізуалізації для ініціальної діагностики та контрольного динамічного спостереження у 706 хворих з артеріальними аневризмами (АА) судин головного мозку, які перебували на лікування і за якими проведено тривале спостереження у Науково-практичному центрі ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України. Всім хворим проведено ендоваскулярну операцію з виключення АА з кровотоку. Тривалість післяопераційного спостереження - понад 5 років. Проведено 2500 церебральних ангіографій (ЦАГ), з них 1729 ініціальних та 774 повторних; 617 комп'ютерних/спіральних комп'ютерних томографій (КТ/СКТ), з них 377 ініціальних - 240 контрольних; 171 магнітно-резонансную томографію/магнітно-резонансную ангіографію (МРТ/МРА), з них 128 ініціальних і 43 контрольних. Описано показання для проведення КТ/СКТ (порушення мозкового кровообігу, необхідність одержання додаткових даних про АА, погіршення стану хворого під час лікування, клінічні ознаки ліквородинамічних порушень, спостереження за хворим у динаміці), ЦАГ (локалізація АА, особливість її будови та форми, особливості будови оточуючих судин, особливості компенсаторного кровотоку, ангіоспазм, вибір робочих проекції для операції), МРТ/МРА (перенесений крововилив без АА за даними ЦАГ, великі або гігантські аневризми, контрольне спостереження у віддалений післяопераційний період). Наведено приклади розбіжності щодо розміру АА за даними ЦАГ, КТ/СКТ та МРТ/МРА. Визначено переваги та недоліки методів у діагностиці АА судин головного мозку. Висновки: сучасні методи неінвазивної нейровізуалізації (МРТ/МРА, КТ/СКТ та її різновиди) мають важливе значення у діагностиці і спостереженні за хворими з АА судин головного мозку у гострий та віддалений період. Для оцінки ступеня радикальності виключення АА з кровотоку золотим стандартом залишається інвазивний метод - ЦАГ.

Проаналізовано літературу щодо клінічних виявів артеріовенозних мальформацій (АВМ) головного мозку. Виявлено, що частка АВМ становить 1,5 - 4,0 % від внутрішньочерепних утворень, а їх поширеність - 1,34 випадку на 100 тис. населення. Внутрішньочерепні АВМ виникають дещо частіше у чоловіків, ніж у жінок. Приблизно 65 % внутрішньочерепних АВМ локалізуються у півкулях головного мозку, 15 % - у глибинних та серединних структурах, а решта - у задній черепній ямці. Внутрішньочерепні АВМ виявляються крововиливами у 53 % випадків. Ризик повторного крововиливу становить 6 % протягом першого року після крововиливу і 2 % на рік протягом 20 років після першого крововиливу. Зазначено щодо відносно високого ризику крововиливу у дітей з АВМ. У 62 % хворих, які перенесли крововилив з АВМ, не було неврологічної інвалідизації, у 25 % мала місце незначна інвалідизація, у 6 % - значний неврологічний дефіцит. Судомні напади є другим за частотою виявом внутрішньочерепних АВМ - 24 - 32 %. Частота виникнення епілепсії de novo становила 18 % під час спостереження протягом 20 років після встановлення діагнозу. Ризик розриву АВМ невеликого розміру дорівнював 52 % під час спостереження протягом 5-ти років після встановлення первинного діагнозу, АВМ великого розміру - 10 %. Асоційовані аневризми є предиктором крововиливу у хворих з АВМ: ризик крововиливу становить 7 % на рік, тоді як у разі АВМ без аневризми - 1,7 %.

Цель работы - оценить результаты лечения церебральных артериальных аневризм, прооперированных с применением ассистирующих методов. В период с 2008 по 2013 гг. с применением ассистирующих методов прооперированы 62 церебральные мешотчатые аневризмы (МА) у 55 пациентов. Мужчин - 25 (45,5 %), женщин - 30 (54,5 %). Возраст больных - от 23 до 67 лет (средний возраст - 48 лет). Баллон-ассистирующий метод успешно применен для выключения из кровотока МА в 18 (29,5 %) случаях, в остальных случаях - стент-ассистенция. В группе баллон-ассистенции преобладали аневризмы внутренней сонной артерии (ВСА), в группе стент-ассистенции аневризмы ВСА выявлены в 17 наблюдениях, среднемозговой артерии - в 12, передней мозговой/передней соединительной артерии - в 9, вертебробазилярного бассейна - в 6. Большинство аневризм (95,1 %) имели сложное рентген-анатомическое строение (ширина шейки превышала 4 мм, преобладали аневризмы больших размеров). Баллон-ассистенция оказалась успешной в 18 (90 %) из 20 случаев. Частота первичной тотальной окклюзии МА составила 77,8 %. Успешная стент-ассистенция проведена при окклюзии 43 (97,7 %) аневризм, в 1 случае потребовалась комбинация двух методов с применением техники "Balloon-in-stent". Частота первичной тотальной окклюзии МА составила 54,5 %, субтотальной (>> 95 % объема аневризмы) - 22,7 %. Таким образом, хорошие результаты получены в 77,2 % наблюдений. Использование стент- и баллон-ассистирующих методов позволило расширить показания к эмболизации анатомически сложных церебральных артериальных аневризм, а также повысить плотность и радикальность окклюзии аневризмы микроспиралями.

Отмечено, что блистерные аневризмы - редкий тип аневризм, характеризующихся небольшим размером, полусферической формой и широкой шейкой. В настоящее время нет "золотого" стандарта лечения блистерных артериальных аневризм (БАА) в острый период субарахноидального кровоизлияния. В литературе описаны примеры успешного лечения разорвавшихся БАА с применением телескопической техники (развертывание двух или трех протекционных стентов на уровне шейки аневризмы). Лучшие по гемодинамическому эффекту результаты получены при использовании одного или двух поток-перенаправляющих стентов. Приведен опыт лечения пациентки 47 лет с субарахноидальным кровоизлиянием в острый период в результате разрыва блистерной аневризмы супраклиноидного отдела правой внутренней сонной артерии с применением "Balloon-in-stent"-техники.

Проаналізовано результати лікування 71 хворого з артеріовенозними мальформаціями центральних звивин головного мозку в ранній і віддалений післяопераційний період (ПОП). Вивчено динаміку регресу неврологічних порушень у ранній ПОП. Проаналізовано динаміку судомних нападів у віддалений ПОП.

Проаналізовано результати ендоваскулярного лікування 9 хворих з артеріо-венозними шунтами. У 7 випадках застосовано метод стаціонарної оклюзії аферента з використанням відокремлюваних балонів-катетерів, мікроспіралей, у решті випадків - реконструктивне роз'єднання артеріо-венозного шунта.

Рассмотрен ряд событий за последние десятилетия, оказавших наибольшее влияние на стратегию и тактику лечения ишемического инсульта (ИИ). Освещены основные концепции, рандомизированные клинические исследования и современные подходы к диагностике, лечению и профилактике ИИ.

Вивчено віддалені результати ендоваскулярного лікування хворих з артеріо-венозними мальформаціями (АВМ) центральних звивин головного мозку. Проаналізовано результаті лікування 95 хворих з АВМ центральних звивин головного мозку, які перебували на лікуванні та обстеженні в ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України" у період з 1997 до 2013р.Серед пацієнтів переважали чоловіки - 57 (60 %). Вік пацієнтів - від 15 до 61 року,середній вік - 29,7 року. Хворих віком від 18 до 50 років було 84 (88,4 %).Залежно від клінічного вияву захворювання було виділено 3 групи хворих: дебют захворювання судомними нападами - у 54 (56,8 %), інтракраніальна геморагія - у 35 (36,8 %), інші клінічні вияви - у 6 (6,4 %) хворих. Для оцінки наслідків перенесеного крововиливу та ускладнень після ендоваскулярних втручань використано модифіковану шкалу Ренкіна (аналіз проводили на момент госпіталізації у стаціонар, виписки зі стаціонару, за повторних госпіталізаціях та за допомогою методу анкетування). Судомні напади класифікували за міжнародною класифікацією епілептичних нападів. Віддалені результати лікування хворих оцінювали за шкалою Енгеля (шкала оцінки результатів хірургічного лікування хворих із судомними нападами (Engel Epilepsy Surgery Outcome Scale). В групі із судомним дебютом захворювання (n = 52) вдалося простежити динаміку стану протягом більш ніж двох років 33 (63,5 %) пацієнтів. Середній період спостереження - 7,9 року (270 людино-років). I клас за шкалою Енгеля встановлено у 16 (48,48 %) хворих, II клас - у 9 (27,28 %), III клас - у 6 (18,18 %), IV клас - у 2 (6,06 %). У 2 хворих через 10 і 7 років після оперативного втручання мав місце крововилив, який не спричинив погіршення неврологічного статусу. В групі з геморагічним дебютом захворювання (n = 35) простежено динаміку стану 24 (68,6 %) хворих. Середній період спостереження - 8,41 року (202 людино-роки). За період спостереження у хворих крововиливів не відзначено, у 3 (12,5 %) хворих виникли судомні напади (у двох випадках - відповідно через 1 та 2 міс після крововиливу, в одному - через 5 років). Висновки: у віддалений період у 48,48 % випадках судомні напади були відсутні, у 27,27 % - відзначено тривале стійке поліпшення, у 18,18 % - частота судом зменшилася,лише у двох хворих кількість судом залишилися без змін. Отже, у 93,94 % випадків відзначено позитивну динаміку частоти судом, з них у майже половині випадків судоми зникли, що поліпшило якість життя хворих. Крововилив виник у 2 хворих. Ендоваскулярна емболізація АВМ центральних звивин головного мозку зменшує ризик кровотечі у хворих із судомним дебютом захворювання, у більшості випадків запобігає повторному крововиливу в ранній та віддалений період.

Вивчено ефективність та безпечність емболізації артеріо-венозних мальформацій (АВМ) спинного мозку за допомогою гістоакрилу. Проаналізовано 31 випадок лікування спінальних АВМ у Науково-практичному центрі едоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України у період з 2005 до 2014 р. Лікування передбачало ендоваскулярну оклюзію АВМ спинного мозку за допомогою клеючої субстанції - гістоакрилу. Методика введення гістоакрилу залежала від гемодинаміки спінальної мальформації. За результатами досягнуто тотального виключення мальформацій у 6 (20,7 %) хворих, у решти - субтотального. Вивчено неврологічні симптоми до і після ендоваскулярного лікування патології. Висновки: гістоакрил доцільно використовувати для облітерації спінальних АВМ. Техніка емболізації є доступною та добре розробленою. На користь застосування гістокрилу свідчать позитивні віддалені клінічні результати, відсутність рецидивів та побічних ефектів.

Цель - оценить результат лечения больного с обильно васкуляризированным новообразованием шеи. Больной, 24 года, госпитализирован в Научно-практический центр эндоваскулярной нейрорентгенохирургии НАМН Украины в феврале 2014 г. с жалобами на опухолевидное образование на передней поверхности шеи, выраженные боли в его проекции, затрудненное дыхание, общую слабость. В 2012 г. был прооперирован по поводу меланомы кожи передней поверхности шеи. Спустя год отметил появление в проекции послеоперационного рубца опухолевидного образования. По данным церебральной ангиографии, новообразование шеи обильно кровоснабжается из патологически измененных ветвей правого и левого щитошейных стволов, ветвей верхних правой и левой щитовидных артерий. Эндоваскулярная эмболизация проведена с использованием микрокатетеров Magic1,5 F (Balt, Франция), клеющей композиции Hystoacryl (Braun, Melsungen, ФРГ) и Lipiodol (Guerbet, Roissy, Франция). На 16-е сутки после эмболизации проведено тотальное хирургическое удаление новообразования. В ходе эндоваскулярной операции выполнена облитерация внутриопухолевой сосудистой сети с сохранением проходимости обеих нижних щитовидных артерий. Особенности хирургического удаления: резкое смещение трахеи, пищевода, внутренней сонной и общей сонной артерий влево, практически бескровное операционное поле. Объем кровопотери не превысил 250 мл. Продолжительность операции - 2 ч 10 мин. В послеоперационный период проведены 3 курса химиотерапии. Спустя 5 мес после операции данных о продолженном росте нет. Выводы: суперселективная эмболизация сосудистой сети гиперваскуляризированных опухолей является оптимальным способом дооперационной подготовки. Радикальным методом лечения остается хирургическое удаление новообразования.